Основні принципи і методи розвитку дитини в школі

Вступ дитини до школи – це початок нового етапу його життя, входження у світ знань, нових прав і обов’язків, перехід на новий рівень взаємовідносин з дорослими та однолітками. Але це важливий крок не тільки для дітей, але і для їх батьків, їм теж належить своєрідний іспит, адже саме зараз виявляться плоди їх виховної діяльності. Правильний розвиток дитини в школезависит від того, наскільки добре він до неї був підготовлений.

Підготовка до школи

Перехід від дошкільного дитинства до шкільного повністю змінює спосіб життя дитини. Навчання в школі – не просто засвоєння знань з певних предметів і підготовка до майбутнього. Для дитини це власна трудова обов’язок і можливість повноправної участі в повсякденному житті оточуючих людей, тому шкільне навчання – важливий фактор у процесі формування і виховання особистості.

Для турботливих батьків гостро стоїть проблема підготовки дитини до шкільного навчання, самостійно або у дошкільних центрах розвитку дитини. Важливо розуміти, що головний критерій готовності до вступу в школу – не рівень розумового розвитку, який вимірюється вмінням читати, писати або вважати, а рівень розвитку пізнавальних процесів, уміння узагальнювати і диференціювати у відповідних категоріях предмети і явища навколишнього світу. Для цього протягом усього дошкільного віку необхідно створити умови для повноцінного, осмисленою і змістовною життя малюка, що передбачає залучення дитини до різних галузей людської культури.

Самостійна діяльність з елементами творчості, розумно спрямовується дорослими, як це реалізується в хороших дошкільних центрах розвитку дитини, формує у майбутніх школярів досвід ініціативного рішення розумових і практичних завдань, уміння зважати на позицію інших людей, співпрацювати з ними, виявляти наполегливість у досягненні мети. Ці риси особистості та поведінки, які найбільш важливі для майбутнього навчання в школі.

Розвиток дитини в школі

Людина навчається новому і виховуються на протязі всього життя, але найбільш відповідальний період у цьому процесі – молодший шкільний вік. У початкових класах закладаються основи того, що буде розвиватися і зміцнюватися з віком, тому розвиток дитини школяра – відповідальне завдання батьків і педагогів.

Шкільне навчання спрямоване на інтенсивний розвиток розумових процесів, при цьому перевагу отримує словесно-логічне мислення, але важливо дати можливість розвиватися і образного мислення, тому діти повинні більше працювати із наочними матеріалами. Для розвитку у дитини в школі теоретичного мислення необхідно використовувати різні типи розвиваючого навчання.

У молодшому шкільному віці у дітей розвивається увага. Навчання неможливе без сформованості цієї психічної функції, так як вчитель на уроці привертає увагу дітей до навчального матеріалу і утримує його тривалий час. У дошкільнят переважає мимовільне увагу, але поступово в ході навчання увагу дітей набуває виражений довільний, навмисний характер. Для цього дорослому слід організовувати увагу дитини, словесно нагадувати про необхідність виконати задану дію, вказувати способи дії, вчити дитину проговорювати, що і в якій послідовності він повинен виконувати.

Розвиток дитини школяра: пам’ять і уяву

Під впливом навчання відбувається розвиток пам’яті, при цьому посилюється роль словесно-логічного і смислового запам’ятовування, розвивається можливість свідомо керувати пам’яттю і регулювати її прояв. У початковій школі діти краще і швидше запам’ятовують і довше зберігають у пам’яті різні відомості, події, особи, предмети, факти, ніж визначення, описи і пояснення, так як вони схильні до механічного запам’ятовування без усвідомлення значеннєвих зв’язків усередині запоминаемого матеріалу. Для кращого розвитку дитини шкільного віку необхідно вчити його диференціювати завдання запам’ятовування: що треба запам’ятати дослівно, а що у загальних рисах. При цьому слід враховувати, що в цьому віці існують відмінності в запам’ятовуванні у хлопчиків і дівчаток. У дівчаток довільна механічна пам’ять краща, вони уміють примусити себе, а хлопчики успішнішими в оволодінні способами запам’ятовування. Підвищити продуктивність роботи пам’яті допоможе осмислювання матеріалу. Наприклад, для утримання в пам’яті тексту, розповіді або казки потрібно скласти план. У перші роки навчання корисно складати план у вигляді послідовного ряду картин, що ілюструють зміст оповідання, які потім потрібно замінювати переліком основних думок. Потрібно просити дитину переказувати те, що він дізнався на уроках, запитувати відомості, які він запам’ятав.

Важливо, щоб навчальна діяльність сприяла розвитку у дитини шкільного віку уяви, так як воно дозволяє вийти за межі особистого досвіду, активізує розвиток нових якостей особистості і дозволяє долати нормативність соціального простору. Розвитку у дитини в школі уяви сприяє твір розповідей, історій, віршів і казок.

Результати розвитку дитини школяра в молодших класах багато в чому визначають всі його наступні навчання. Головне, щоб до кінця початкової школи дитина хотів вчитися, вмів вчитися і вірив у свої сили.

Оставьте комментарий