Причини підвищеного внутрішньочерепного тиску у дитини

Підвищений внутрішньочерепний тиск у дитини – це досить рідкісний діагноз, з яким доводиться стикатися сучасним батькам. Слід знати, що високий внутрішньочерепний тиск не є самостійним захворюванням, а являє собою лише симптом якоїсь патології.

Причини підвищеного внутрішньочерепного тиску у дитини

найпоширенішими причинами внутрішньочерепного тиску у дитини є патологічний перебіг вагітності і пологові травми. Приблизно в 90% випадків саме ці фактори викликають патології, одним з ознак яких є порушення внутрішньочерепного тиску. Найбільш значущими з них бувають:

  • внутрішньоутробна гіпоксія (недолік кисню в утробі матері);
  • асфіксія новонароджених (порушення газообміну, при якому спостерігається дефіцит кисню і надлишок вуглекислого газу);
  • родові черепно-мозкові травми;
  • вроджені особливості будови ЦНС.

Також високий внутрішньочерепний тиск виникає при бактеріальних і вірусних інфекціях, що вражають мозок: менінгіті (запаленні оболонок мозку) і енцефаліт (запалення головного мозку).

Крім того, високий внутрішньочерепний тиск може виникати при наступних захворюваннях і порушеннях:

  • внутрішньомозковий крововилив;
  • черепно-мозкова травма;
  • токсичний набряк головного мозку;
  • гідроцефалія;
  • раннє зрощення кісток черепа;
  • порушення відтоку венозної крові з порожнини черепа;
  • доброякісні та злоякісні пухлини головного мозку.

Слід знати, що симптоми внутрішньочерепного тиску у дитини досить різноманітні, так як вони можуть доповнюватися ознаками основного захворювання, що викликало гіпертензію. Крім того, вони різняться в залежності від віку дитини: у грудних дітей, у яких є «джерельця», симптоми відрізняються від тих, що характерні для дітей старшого віку з аналогічним порушенням.

Симптоми внутрішньочерепного тиску у дитини грудного віку

Високий внутрішньочерепний тиск у грудної дитини зазвичай виявляється у вигляді таких симптомів:

  • нудота, блювота, часті зригування;
  • занепокоєння і сильний плач, особливо у вечірній і нічний час;
  • порушення сну (труднощі при засинанні, часті прокидання вночі);
  • відмова від їжі;
  • добре переглядати венозна мережа під шкірою голови;
  • збільшення розмірів голови;
  • симптом Грефе (неконтрольовані відхилення очних яблук униз).

При відсутності своєчасного адекватного лікування до цих симптомів додається відставання у фізичному і психоемоційному розвитку.

Симптоми внутрішньочерепного тиску у дитини старше року

Симптоми внутрішньочерепного тиску у дітей старшого віку проявляються у вигляді:

  • нудоти і блювання, що не приносить полегшення;
  • двоїння в очах, «спалахів» перед очима;
  • болів за очними яблуками;
  • сильних головних болів, загострюються у вечірній і нічний час;
  • неспокійного сну;
  • плаксивості, дратівливості.

Ні один з наведених симптомів, що спостерігаються окремо, не можна розглядати як ознаку внутрішньочерепного тиску. Але якщо їх кілька, необхідно звернутися до педіатра і невролога для обстеження дитини.

Діагностика внутрішньочерепного тиску

Найбільш достовірним методом діагностування підвищеного внутрішньочерепного тиску є люмбальна (спинномозкова) пункція, однак він застосовується дуже рідко, так як є достатньо небезпечною процедурою.

Найчастіше лікар-невролог встановлює підвищення внутрішньочерепного тиску шляхом зовнішнього огляду: виявляє збільшення голови, відхилення в рефлексах і інші ознаки наявності патології. Також допомогти в постановці діагнозу може огляд очного дна, так як при підвищеному внутрішньочерепному тиску в ньому відбуваються помітні зміни. Для обстеження дітей до року з відкритими «родничками» використовується метод ультразвукового обстеження головного мозку – нейросонографія. У деяких випадках застосовується комп’ютерна або магнітно-резонансна томографія.

Лікування підвищеного внутрішньочерепного тиску у дітей

Тактика та методи лікування вибираються в залежності від основного захворювання, в результаті якого відбулося підвищення внутрішньочерепного тиску. Зокрема, лікарі застосовують наступні методи:

  • прийом препаратів, що поліпшують мозковий кровообіг;
  • прийом ноотропних лікарських препаратів;
  • призначення діуретичних засобів, які сприяють відтоку рідини з мозку;
  • призначення заспокійливих препаратів;
  • фізіотерапевтичні процедури, лікувальний масаж;
  • корекція режиму неспання і сну;
  • нормалізація годувань;
  • помірні фізичні навантаження і тривалі прогулянки.

При бактеріальних і вірусних інфекціях мозку застосовуються антибіотики. При анатомічних патологіях або наявності пухлин зазвичай показано оперативне лікування.

Прогноз і можливі ускладнення

Перспективи лікування внутрішньочерепної гіпертензії залежать від її причин. Як правило, прогноз найбільш сприятливий у тих випадках, коли підвищений внутрішньочерепний тиск пов’язаний з пухлинами головного мозку або інфекцією. Більша частина дітей, які пройшли лікування протягом першого року життя, мають різні перспективи для фізичного та інтелектуального розвитку. Приблизно третина з них не будуть мати проблем з інтелектуальним розвитком, але можуть страждати від різних залишкових симптомів хвороби (порушення мови, судоми, парези, паралічі).

Показник смертності у дітей з високим внутрішньочерепним тиском при відсутності лікування дуже високий і досягає 50-60 %. При несвоєчасному або неправильно призначеному лікуванні у дитини може настати погіршення зору або сліпота, параліч, різні порушення фізичного, психоемоційного або інтелектуального розвитку, порушення дихання, розлади свідомості, порушення психіки. Також можливий розвиток епілептичної хвороби, геморагічного або ішемічного інсульту. Але навіть при своєчасно проведеному успішне лікування необхідні регулярні обстеження на протязі всього дитинства.

Оставьте комментарий