Затримка мовленнєвого розвитку у дітей та її причини

Затримка мовного розвитку (ЗРР) – дещо запізніле оволодіння усній промовою у порівнянні з загальноприйнятою віковою нормою. Дане захворювання характеризується несформованістю експресивної мови, кількісним і якісним недорозвиненням словникового запасу, відсутністю у малюка фразового мовлення до 2 років і зв’язного мовлення до 3 років. Що таке ЗРР, і які у неї симптоми – повинен знати кожен батько, адже чим раніше діагностовано це відхилення, тим успішніше пройде терапія і тим оптимістичніше будуть прогнози.

Причини відставання

ЗРР може бути викликана причинами соціального і біологічного порядку.

Соціально-педагогічні передумови криються в несприятливому соціальному середовищі, що веде до дефіциту мовних контактів: «синдром госпіталізму» у дітей, які часто хворіють, незатребуваності мовлення (відсутність культури спілкування в сім’ї); педагогічної занедбаності. Негативний вплив на темпи розвитку дитячої мови можуть надавати емоційні стреси, несприятлива мовна середовище, білінгвізм.

Біологічну основу ЗРР найчастіше становить наявність у малюка мінімальної мозкової дисфункції, викликаної перинатальною енцефалопатією. В анамнезі таких дітей зазвичай простежуються внутрішньоутробна асфіксія і гіпоксія в пологах, внутрішньоутробні інфекції, родові травми, недоношеність або переношеність, енцефаліти та неонатальні менінгіти, гіпотрофія, поствакцинальні ускладнення, тривалі або часті хвороби раннього віку, які послаблюють дитини.

Також ЗРР може бути викликана туговухістю у дитини (так як розвиток і становлення мовної функції відбувається за участю слухового аналізатора) і носить часом генетично детермінований характер.

Симптоми ЗРР

Існують певні ознаки і симптоми ЗРР, виявити які можна вже в ранньому віці. З цією метою батькам слід вивчити вікові норми розвитку мовлення:

  • У віці від 0 до 3 місяців на звукові сигнали (голос, дзвінок, брязкальце) дитина не реагує, не повертає голівку в бік джерела звуку, «комплекс пожвавлення» (енергійне посмикування ніжками і ручками) у нього відсутній, він не гулить, не агукает.
  • 4 — 7 місяців: малюк як і раніше не реагує на звуки, не грає з брязкальцями. Він не намагається привернути увагу батьків голосом, не лепече, не гулить. Голосний плач є єдиною його голосової реакцією.
  • 8 – 12 місяців: дитина не розуміє зверненої до нього мови, дуже неохоче і мляво реагує на звуки, не може показати, де у мами або у нього оченята, ротик, носик і т. д. Дитина не реагує на своє ім’я, не грає в «ладусі», не намагається повторити за батьками найпростіші слова або склади типу: па-па, ма-ма, дя-дя, «на!», «дай!», коли дорослі грають з ним або звертаються до нього не проявляє радості.
  • 1 – 2 року: дитина не може виконувати прості прохання («принеси ведмедика», «дай м’ячик» та ін), самостійно складати прості речення та словосполучення (підмет + присудок).
  • 2 – 3 роки: на мовний контакт дитина йде неохоче, навіть з близькими людьми. В активної промови все так само присутні тільки аморфні слова. Кольори малюк плутає, не може відтворити звуконаслідування, не розуміє звернену мову, не може самостійно будувати міні-пропозиції, без дефектів вимовляти слова.
  • 3 – 4 роки. Малюк може виразно вимовити лише кілька голосних і приголосних звуків. Дитина починає показувати окремі предмети на картинках, розуміє звернену мову, але найпростіші фрази будує без особистих, відмінкових закінчень і досі плутає кольори.

Лікування ЗРР

При своєчасному виявленні (до того як дитині виповниться 4 роки) і спільних зусиль лікаря і батьків лікування ЗРР закінчується успішно. З цією метою можуть застосовуватися лікувальні процедури, лікарська терапія, логопедичний масаж, педагогічна корекція.

Лікувальні процедури. Электрорефлексотерапия і магнітотерапія вибірково відновлюють роботу відповідальних за мовленнєву активність, дикцію, інтелектуальні здібності і словниковий запас центрів головного мозку.

Лікарська терапія. Найчастіше при ЗРР призначаються медичні препарати, що допомагають відновити мову. Терапія виключають самолікування – ліки обов’язково повинні призначатися психіатром або неврологом.

Логопедичний масаж. Ця процедура дуже ефективна при ЗРР. Логопед впливає на певні точки мочок вух, щік, губ, язика, рук.

Педагогічна корекція. Лікарська терапія може виявитися нерезультативною, якщо не використовується допоміжна педагогічна корекція. Дефектолог коригує негативні тенденції мовленнєвого розвитку, допомагає виключити появу вторинних відхилень і труднощів. З цією метою він використовує технічні, практичні, наочні засоби реабілітації, проводить ігрові заняття з індивідуально складеним планом.

Якщо ви виявили у своєї дитини відхилення від наведених вікових норм, це свідчить про відставання мовного розвитку, з яким необхідно обов’язково звернутися до фахівця — логопеда, невролога, психолога.

Оставьте комментарий